14 квітня виповнюється 85 років від дня народження заслуженого майстра спорту СРСР, чемпіонки Європи Зої Леонтіївни Стасюк.
…Своє сходження до вершин баскетболу Зоя Білоус розпочала ще у 13-річному віці в Кіровоградському Палаці піонерів.
Під час Великої Вітчизняної війни німці розстріляли всю її родину. Тільки втеча урятувала дівчину від страти або роботи в Німеччині.
1945 року доля звела її з Костянтином Стасюком, який повернувся з фронту. Будучи провідним баскетболістом міста ще з довоєнної пори, він очолив команду Кіровограда, яка взяла участь у другому повоєнному чемпіонаті України. В жіночій збірній міста й грала Зоя Білоус.
На цих змаганнях талановитих спортсменів побачив Володимир Олексійович Шаблінський, який на ту пору формував команди Київського інституту фізкультури.
Так Костянтин став студентом першого курсу, а Зоя – слухачкою Школи тренерів.
З 1948 року Зоя Стасюк – провідний гравець команди «Динамо» (Київ), яку очолював Мир (Міркіян) Опанасович Єгоров. З цим колективом Зоя Стасюк стала чемпіонкою СРСР (1949 рік), двічі володаркою Кубку СРСР (1950 р., 1951 р.)
Двічі у 1950 і 1952 роках у складі збірної СРСР вона стала Чемпіонкою Європи, удостоєна звання заслуженого майстра спорту СРСР.
Після закінчення кар’єри баскетболістки Зоя Стасюк зосередилась на тренерській роботі, переважно в дитячо-юнацькому баскетболі. Серед її вихованців переможці юнацьких чемпіонатів Європи, Всесоюзних спартакіад школярів, члени національних збірних України.
Коментарии